Середземний перехід

Босфор

Босфор (греч. Βόσπορος, «Коров'ячий брід»), Босфор Фракійський – протока між Європою та Малою Азією, з'єднуюче Чорне море з Мармуровим і разом з Дарданелами – з Середземним. Босфор є частиною внутрієвразійського кордону. З обох боків протоки розташоване історичне місто Константинополь, сьогоднішній Стамбул.

За легендою свою назву протока отримала завдяки дочці найдавнішого аргівского царя Іо. Щоб уникнути гніву своєї дружини Гери Зевс перетворив свою прекрасну кохану на ім’я Іо у білу корову. Нещасна Ио обрала водний шлях порятунку, пірнувши у синій вир протоки, що з тих пір так і називається «коров'ячим бродом» або Босфором.

Береги протоки з'єднують два мости: Босфорський міст завдовжки 1074м. (завершений у 1973) і Міст Султана Мехмеда Фатіха завдовжки 1090м. побудований у 1988 на відстані 5км. на північ від першого моста. Планується будівництво третього автодорожнього моста але місце будівництва уряд Туреччини тримає в секреті, щоб уникнути росту цін на землю. У цей час іде будівництво залізничного тунелю «Marmaray» [1] (термін завершення робіт – 2008 рік), що з’єднає швидкісні транспортні системи європейської та азіатської частин Стамбула.

Науково доведено, що Босфор утворився лише 7500 років тому. Колись, рівень Чорного й Середземного морів був істотно нижче й вони не були зв'язані. Наприкінці останнього льодовикового періоду у результаті танення великих мас льоду й снігу рівень води в обох водоймах різко підвищився. Потужний потік води всього за лічені дні пробив собі дорогу з одного моря в інше, про це свідчать рельєф дна й інші ознаки.

Древні греки Босфором також називали Керченську протоку – Боспор Кімерійський.

Босфор є однією з найважливіших проток, тому що забезпечує доступ до Середземного моря і світових океанів великої частини РФ, України, Закавказзя і південно-східної Європи. Крім сільськогосподарських і промислових товарів, величезну роль в експорті через Босфор відіграє нафта з РФ і Каспійського регіону.

Матеріал з Википедии - вільної енциклопедії